Може бути важко спостерігати за віком тих, про кого ми піклуємося, особливо, коли вік призводить до хвороби або розумового занепаду. На жаль, одним з поширених захворювань, з яким стикаються багато людей літнього віку, є деменція. Оскільки деменція є прогресуючою хворобою, стан людини, яка страждає на неї, постійно змінюється. Через ці постійні зміни буває важко розуміти, що казати близькій людині або як з нею взаємодіяти. Якщо ви не впевнені, як поводитися, ось кілька корисних порад щодо спілкування з людиною, яка має деменцію.
Техніки спілкування, які слід використовувати, розмовляючи з людиною з деменцією
Потреби кожної людини з деменцією є різними, і саме вам доведеться покладатися на власні судження, аби зрозуміти, що необхідно у вашій конкретній ситуації з близькою людиною.
Пам’ятайте, що деменція є непередбачуваним захворюванням, і епізоди симптомів деменції можуть виникати без будь-якого реального тригера. Однак є речі, які ви можете робити, щоб уникати тригерних епізодів. Не поміщайте своїх близьких у незнайоме або приголомшуюче середовище і робіть усе можливе, щоб полегшити будь-який біль або збентеження, які вони можуть відчувати.
Ось кілька загальних порад, чого варто й чого не варто робити під час розмови, які можуть допомогти.
Що слід пам’ятати
- Заплануйте відповідну кількість часу для відвідування. Намагайтеся не поспішати і не піддаватися стресу; невимушена обстановка допоможе розмові протікати більш плавно. Нічого страшного, якщо ви спілкуєтеся повільніше, ніж звикли.
- Виявляйте турботу й позитивне ставлення. Управляти власними емоціями буває непросто, коли близька вам людина стикається з дегенеративним захворюванням, але саме в такий час їй особливо потрібна ваша підтримка.
- Сядьте або станьте так, щоб бути з близькою вам людиною на рівні очей або нижче. Намагайтеся не стояти над своїми близькими, оскільки це може лякати. Натомість говоріть з ними на рівні їхніх очей або нижче, щоб створити атмосферу рівності та невимушеності. Підтримуйте зоровий контакт.
- Створіть комфортну обстановку для розмови. Усуньте все, що відволікає, наприклад, телебачення, музику або сповіщення в телефоні. Відволікаючі фактори погіршать обстановку для вас обох, а близькій вам людині буде особливо складно зосередитися на розмові.
- Будьте терплячими і дайте близькій людині час, щоб вона відреагувала. Люди з деменцією можуть потребувати трохи більше часу, щоб відповісти; намагайтеся не закінчувати замість них речення і не переривати те, що вони говорять.
- Застосовуйте активне слухання. Підтримуйте зоровий контакт, повторюйте близькій людині те, що вона сказала, і використовуйте мову тіла, щоб виразити свою зацікавленість.
- Говоріть короткими, чіткими реченнями. Якщо ви озвучуєте занадто багато ідей одночасно, це може приголомшити або збентежити близьку вам людину. Натомість намагайтеся зосереджуватися на одній темі за раз.
Чого варто уникати
- Не сперечайтеся і не суперечте тому, що говорить близька вам людина, навіть якщо ви знаєте, що вона каже щось неправильно. Хибні спогади, галюцинації, марення і навіть зміщення часу — це прояви, які нерідко притаманні людям з деменцією. Вони можуть поводитися так, ніби живуть у більш ранній період свого життя. Спроби виправити їхні слова можуть призвести до ще більшого стресу й розгубленості. Натомість перенаправляйте розмову в інше русло.
- Не поводьтеся з людиною як з дитиною або зверхньо. Інфантилізація означає ставитися до людини як до маленької дитини, яка нічого не розуміє, або ставитися до неї зверхньо чи поблажливо. Ваша близька людина може розуміти більше, ніж ви думаєте, і неправильні припущення в кінцевому підсумку призведуть до образ.
- Не говоріть за близьку людину, особливо коли це стосується медичних потреб. Дозвольте їй з гідністю озвучити свої власні почуття, запитання і занепокоєння.
- Не розмовляйте гучним голосом, якщо у близької вам людини немає проблем зі слухом. Голосніше не завжди означає ясніше, а крик не робить вас більш зрозумілими — насправді, він може призвести до протилежного! Звичайно, якщо людина, з якою ви розмовляєте, погано чує, можна трохи підвищити гучність.
- Не питайте близьку людину, чи вона щось пам’ятає. Якщо просити або змушувати близьку людину згадати подію з минулого, це може викликати у неї розгубленість і стрес.
- Не перебивайте і не вставляйте. Така поведінка може призвести до того, що ваша близька людина втратить хід думок і повністю припинить розмову. Не бійтеся тиші; ваше терпіння багато важить.
- Не забувайте, що людина в кімнаті. У групі людям з деменцією може бути важко встигати за численними жвавими розмовами, які відбуваються навколо них. Докладіть зусиль, щоб залучити близьку вам людину до розмови, і заохочуйте її спілкуватися з іншими.
Запитання і деменція
Запитання є важливою частиною спілкування; однак у той же час занадто багато запитань може бути непосильним для людини з деменцією. Можливо, вам доведеться розтягнути запитання на декілька відвідувань, замість того щоб намагатися отримати всі відповіді за один раз.
Якщо вам потрібно поставити запитання, намагайтеся висловлюватися просто і не ставте запитання, які вимагають пригадування. Багато що буде залежати від ситуації і ваших близьких. У деяких ситуаціях краще ставити загальні запитання, а в інших ситуаціях — конкретні. Головне — зробити розмову для близької людини якомога менш напруженою й уникати спроб змусити її щось згадати або акцентувати увагу на тому, що вона чогось не пам’ятає.
Ставлячи запитання стосовно сьогодення, намагайтеся уникати відкритих формулювань. Натомість ставте запитання, на які можна відповісти “так” або “ні”. Наприклад, замість того, щоб запитати: “Коли ти хочеш пообідати?”, спробуйте запитати: “Чи хочеш ти зараз пообідати?”
Інша стратегія — це надання конкретних варіантів. При деяких типах деменції людям важко підбирати слова, тому корисно надавати їм конкретні варіанти, щоб вони не нервували, коли не можуть згадати потрібне слово. Наприклад, поставте такі запитання: “Ти хочеш на обід салат або бутерброд?” або “Хочеш, щоб вікно було відчиненим чи зачиненим?”
Як запитати людину з деменцією про сімейну історію
Якщо у вас є запитання щодо сімейної історії, уникайте розмови в стилі інтерв’ю чи допиту. Пам’ятайте: через прямі запитання деякі люди з деменцією можуть нервувати й засмучуватися, усвідомлюючи, що вони не здатні щось пригадати. Не переймайтеся деталями і не вступайте в розмову, очікуючи лінійної розповіді. Детальні факти про життя близької вам людини часто можна знайти, звернувшись до інших джерел — інших членів сім’ї, офіційних записів, щоденників або навіть вирізок із газет. Натомість зосередьтеся на емоціях близької людини та спогадах, якими вона дорожить.
Намагайтеся уникати прямих запитань про спогади. Поділіться власними спогадами, щоб почати розмову, і запропонуйте близькій вам людині поділитися, якщо їй зручно. Наприклад, замість того щоб запитати: “Чи пам’ятаєш ти снігову бурю на Різдво 2014 року?”, ви можете сказати: “Я пам’ятаю Різдво, коли нас засипало снігом і ми всю ніч грали в настільні ігри — це був такий гарний час!”
Якщо ви все ж ставите запитання, зробіть їх загальними, а не про конкретні події чи ситуації. Краще запитати: “Чи є у тебе улюблений спогад з дитинства?”, ніж : “Як звали твою маму?”
Ось кілька тем, про які ви, можливо, захочете дізнатися:
- Улюблені спогади про інших членів сім’ї, наприклад, батьків, братів і сестер або дітей
- Хобі та інтереси
- Улюблені книги, фільми або серіали
- Улюблені спогади з дитинства
- Випробування і труднощі в їхньому житті
- Святкові, сімейні або релігійні традиції
- Досвід роботи або кар’єри
- Освіта
- Військова служба
- Найбільші досягнення, якими можна пишатися
- Найважливіші уроки, які вони засвоїли в житті
Звертайте увагу на те, що відчувають близькі вам люди, коли ви обоє заглиблюєтеся в спогади. Виділіть їм стільки часу, скільки вони хочуть або потребують для розмови. Однак, якщо ви бачите, що людина втомлюється або нервує, не тисніть на неї. Змініть тему або завершіть відвідування, щоб вона могла відпочити.
Це завдання може здаватися приголомшливим, але робота того варта. Записування сімейної історії близької людини може принести користь вам обом. Насправді, дослідження 2018 року показало, що книги пам’яті або книги з історіями життя мають цілу низку переваг для пацієнтів з деменцією, зокрема покращення настрою, якості життя, спілкування та автобіографічної пам’яті.
Як допомогти людям з деменцією записати спогади
Трохи підготувавшись, ви можете переконатися, що ваша сімейно-історична розмова з близькою вам людиною буде продуктивною, надихаючою і, що найважливіше, збереженою. Ось кілька ідей того, як можна почати.
- Щоб записати, що говорить ваша близька людина, використовуйте сучасні технології, такі як: диктофон, телефон або пристрій для відеозапису. Цей запис збереже спогади для вас обох. Ви можете завантажити записаний матеріал у Спогади FamilySearch, щоб переконатися, що він не загубиться.
- Використовуйте наочні матеріали, наприклад, фотографії або відео, щоб викликати спогади і спрямувати розмову. Поговоріть про ці фотографії разом. Уникайте таких запитань, як: “Пам’ятаєш, хто ця людина?”, тому що це може викликати стрес або збентеження у ваших близьких, якщо вони не зможуть пригадати. Натомість поділіться власними спогадами про подію, зображену на фото, або прокоментуйте те, що ви бачите на ньому. Аудіоматеріали, такі як музика з юності близької вам людини, також можуть бути корисними.
- Пам’ятайте, що деякі спогади можуть бути неточними. Як згадувалося раніше, наявність хибних спогадів — або конфабуляції, як це називають у медицині, — є відомим симптомом деменції. Якщо у вас є запитання щодо точності спогадів близької вам людини про якусь подію, спробуйте для порівняння знайти додаткові дані.
Збережіть спогади про близьку вам людину на сайті FamilySearch.org
Під час збирання спогадів близької вам людини ви можете зберегти їх у Спогадах FamilySearch за допомогою безкоштовного акаунту FamilySearch. Записуючи та зберігаючи спогади вашої близької людини, ви не лише позитивно впливаєте на неї саму, на тих, хто про неї піклується, і на всю родину, а й залишаєте цінний спадок для майбутніх поколінь.
Статті, пов’язані з цією темою
У FamilySearch ми дбаємо про те, щоб поєднувати вас з вашими рідними і надаємо можливість робити цікаві відкриття й отримувати сімейно-історичні послуги — і все це безкоштовно. Чому? Тому що ми цінуємо сім’ї та віримо, що встановлення зв’язку між поколіннями може покращити наше життя зараз і назавжди. Ми є неприбутковою організацією, спонсором якої виступає Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Щоб дізнатися більше про наші вірування, клацніть тут.
