Пошук записів щодо всиновлення

Photo of smiling couple with baby
“Мене було всиновлено, коли мені було всього кілька днів, і я намагаюся знайти моїх біологічних батьків”.
“Після того як мій дідусь помер, я дізнався, що його було всиновлено в дитинстві. Я хочу дізнатися більше про його біологічну сім’ю. Адже вони теж мої родичі”.
“Близько 20 років тому я віддала свого новонародженого хлопчика на всиновлення, бо не могла забезпечити для нього гідних умов життя. Протягом всіх цих років мене не полишали думки про мого сина. Мені б так хотілося знайти його”.

Пошук докладної інформації про всиновлення може бути важливою і зворушливою справою незалежно від того, ким би ви не були: всиновленою дитиною, одним з біологічних чи прийомних батьків, іншим родичем або дослідником. Записи щодо всиновлення можуть відігравати важливу роль у цій справі.

Усиновлення в історії людства

Практика усиновлення — взяття батьками на себе постійної відповідальності за нерідну дитину — дуже ймовірно була поширеною протягом всієї історії людства.
 
Усиновлення, в залежності від часу, місця і законів, могло бути формальним (юридично оформленим як угода) і неформальним (наприклад, коли дитина жила з небіологічними батьками і просто вважалася всиновленою, без юридичного оформлення угоди). У сучасному світі всиновлення зазвичай юридично оформлюється там, де існує добре розвинута правова система.
 

Photo from Library of Congress showing breaker boys and child labor

У деяких місцях та у певні періоди часу, особливо до 19го століття, потребам усиновленних дітей приділялося мало уваги. Діти могли бути “всиновлені”, щоб працювати підмайстрами або навіть просто бути дешевою робочою силою.

Через страждання цих дітей від труднощів і навіть жорстокого ставлення до них, люди почали більше звертати увагу на їхні потреби. Для захисту їхніх інтересів були прийняті закони, зокрема Massachusetts Adoption of Children Act (Массачусетський акт щодо всиновлення дітей) і Гаагська конвенція про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення.
 
Усі ці фактори впливають на те, які види записів щодо всиновлення можуть бути доступними.

Усиновлення і право на недоторканність приватного життя

Зрозуміло, що всиновлення може бути делікатною темою для всіх залучених у цей процес. З цієї причини уряди та інші зберігачі записів про всиновлення часто накладають обмеження на право доступу до цих записів і, якщо воно є, то на перелік осіб, які можуть отримати доступ до них.

Щоб захистити право на недоторканність приватного життя біологічних батьків, записи про всиновлення можуть бути “опечатані”, що означає, що їх неможливо переглянути без судової постанови чи подібного дозвільного документа. Однак останніми роками виникла тенденція щодо послаблення цих обмежень.

У багатьох випадках вимоги, що стосуються права на недоторканність приватного життя, залежать від того, чи є інформація про всиновлення такою, за якою не можна ідентифікувати особу, чи такою, за якою можна ідентифікувати особу. Інформація, за якою не можна ідентифікувати особу, містить такі дані, як стан здоров’я батьків, їх професія, освіта чи релігія. З іншого боку інформація, за якою можна ідентифікувати особу, є такою, що “однозначно може привести до ідентифікації біологічних батьків, дорослої усиновленої людини або інших біологічних родичів”.

Інформація, за якою не можна ідентифікувати особу, зазвичай надається прийомним батькам і всиновленим дітям; на доступ до інформації, за якою можна ідентифікувати особу, як правило, накладено більші обмеження.

Види доступних записів

Кожне всиновлення особливе, і робилися різні види записів. Закони у різних місцевостях різняться і з часом змінюються навіть в одній і тій самій місцевості.

У залежності від часу, місця й обставин ви можете перевірити такі види записів для отримання інформації про всиновлення:

  • Свідоцтва про народження Усиновлені діти можуть мати 2 свідоцтва про народження: перше, в якому вказані біологічні батьки чи хтось один з батьків, і друге, в якому вказані прийомні батьки чи хтось один з прийомних батьків.
  • Судові або інші юридичні документи. Якщо всиновлення було юридично оформлено, то, ймовірно, існують судові витяги, юридичні документи тощо.
  • Медичні записи Лікарі та лікарні можуть зберігати записи про дітей, які перебували у них під наглядом і пізніше були направлені на всиновлення.
  • Угоди, що були укладені по завершенні процесу всиновлення. Біологічні батьки і прийомні батьки можуть вирішити укласти формальні угоди щодо таких питань, як листування з усиновленою дитиною і навіть щодо її відвідування.
  • Записи агентств з питань усиновлення. Якщо всиновлення проводилося через агентство, зазвичай воно має записи, зокрема про стан прийомної сім’ї та іноді навіть листи від рідних з біологічної сім’ї.
  • Газети. Газети можуть містити оголошення про народження та всиновлення. Некрологи можуть містити інформацію про всиновлення. У часи, коли в Сполучених Штатах курсував Сирітський потяг, у газетах іноді оголошували про прибуття дітей для всиновлення.
  • Заповіти. У заповіті когось з батьків можуть бути згадані усиновлені діти.
  • Записи щодо угод про учнівство і роботу підмайстром. У записах про дітей, які були віддані в учнівство чи на роботу підмайстром, можуть бути згадані батьки чи опікуни.
  • Генеалогічні та історичні товариства іноді мають списки всиновлених дітей.
  • Дитячі будинки, пологові будинки та подібні заклади. У цих закладах можуть бути записи про дітей, які перебували в них, а пізніше були всиновлені.
  • Церковні записи. Записи про хрищення немовлят або виконання таїнств можуть містити корисну інформацію про всиновлених дітей.
  • Дані переписів населення. У даних переписів населення всиновлені діти іноді записані як всиновлені. Однак, зверніть увагу на те, що іноді всиновлені діти бувають просто вказані як “син” або “дочка”.
  • Сімейні записи. Не забудьте про записи, які є у вашої родини. Поговоріть із родичами, спитайте про щоденники, свідоцтва, фотографії та інші важливі документи.

Багато закладів, що зберігають записи, можуть брати оплату за надання копій цих записів. Крім того, як було згадано раніше, вони можуть вимагати постанову суду або подібні дозвільні документи.

Корисні ресурси

Незалежно від того, чи ви тільки починаєте ваш пошук, чи намагаєтеся подолати перешкоди під час його здійснення, ресурси, такі, як вказані нижче, можуть стати вам у пригоді.

  • FamilySearch Research Wiki. На цьому сайті міститься багато статей про всиновлення у різних частинах світу.
  • Відео з конференцій RootsTech. У Бібліотеці матеріалів RootsTech, що надаються на вимогу, містяться записи різних семінарів щодо всиновлення.
  • Реєстри даних про всиновлення. У цих реєстрах і всиновлені діти, і біологічні батьки можуть поділитися інформацією, яка допоможе їм зв’язатися одне з одним.
  • Професійна допомога. У залежності від обставин може бути корисним залучити досвідченого професіонала, наприклад, дослідника генеалогії або юриста.

Знайти записи про всиновлення може бути важко і результат не гарантовано. Однак для багатьох людей докладені зусилля варті того, щоб дізнатися більше про свою родину.

Про автора