Горе, яке ми переживаємо через втрату близької людини, може бути надзвичайним. Можливо, ви відчували цей глибокий смуток у власному житті або були свідком такого стану в житті родича чи друга. Ви знаєте, наскільки це може бентежити і навіть спустошувати.
Чи можна щось зробити, аби допомогти собі чи коханим людям у процесі скорботи? Звичайно ж, кожна ситуація відрізняється, але, за словами фахівців, допомогти може розуміння кількох основних принципів, а пошук способів зберегти та поділитися спогадами про кохану людину з іншими може бути потужним джерелом втіхи.
Горе є одним із найфундаментальніших з усіх людських переживань
Майже тисячу років тому італійський філософ Фома Аквінський писав:
Кожен, хто пережив велике горе, скаже, що хвилі смутку можуть накотитися миттєво; їх можуть викликати найпростіші речі: зовнішність жінки, яка схожа на померлу кохану дружину, інтонація голосу, що нагадає про давно померлого брата, чи усмішка, точно така, як була у дитини, за якою ви так сумуєте. Навіть аромат улюбленої страви коханої людини, чи запах певних парфумів або одеколону може “активувати” сильне почуття туги, скорботи через відсутність померлої близької людини1.
Хоча слова Аквінського і написані давно, вони читаються так, ніби були написані вчора, і свідчать, наскільки горе є універсальним і фундаментальним у житті майже всіх людей. Горе—наша природна відповідь на втрату.
Тут важливим є слово природна. Реакція кожної людини на горе буде відрізнятися, іноді радикально. Але це не означає, що певна реакція за своєю суттю краща або прийнятніша за іншу. Наша власна реакція багато в чому залежить від нашої особистості та методів, як ми справляємося з горем. Іноді ці методи є обдуманими, свідомими рішеннями, над якими ми розмірковуємо, які обдумуємо, а іноді ні. Вони просто відображають реакцію нашого тіла й розуму, і це нормально.
Проявляти терпіння до себе—і до інших
Стівен Істмонд, ліцензований терапевт, пише, що “горе може включати безнадію, тривогу, гнів, заперечення, почуття провини, непереборну втому, труднощі з контролем емоцій, відсутність концентрації, втрату інтересу до людей чи справ та відчуття пригніченості”. Це болючі емоції, і у нас може виникнути спокуса проігнорувати їх або приховати від інших. Істмонд каже, що насправді це може посилити горе і завадить нам почуватись краще. “Скорбота—це не короткий процес,—говорить він.— Наберіться терпіння і почекайте деякий час. Як і фізична рана, біль від втрати близької людини вимагає часу для зцілення”2.
Ми також можемо бути більш терплячими у спілкуванні з друзями чи членами сім’ї, які, можливо, сумують. Ймовірно, нам важко знайти, що сказати. У книзі "Плач за сином" ("Lament for a Son") автор Ніколас Вольтерсторфф дає таку пораду:
Деякі люди мають дар "слів мудрості". За них ми щиро вдячні. … Проте не всі наскільки обдаровані. … Ваші слова не повинні бути мудрими. Легше почути голос серця, ніж голос слів. І якщо ви взагалі не можете придумати, що сказати, просто скажіть: “Я не знаю, що сказати. Але я хочу, щоб ти знав, що я поруч з тобою у твоєму горі”3.
Іноді просто бути поруч—це найкраще і єдине, що можна зробити, аби підтримати близьку людину, яка горює. Як сказав письменник Роджер Розенблатт: “Яка різниця між скорботою і жалобою? В жалобі ми не залишаємося наодинці”4.
Тим, хто зараз горює
Фахівці кажуть, що люди можуть робити багато чого, щоб впоратися з горем. У статті про горе на Cancer.Net підкреслюється важливість фізичної активності та виконання повсякденних справ. Це допомагає “зберігати зв’язок зі знайомими людьми та місцями”. Це також заохочує до прощення: “Пробачте себе за все зроблене чи сказане близькій людині, про що ви шкодуєте. Також пробачте себе за все не зроблене чи не сказане, про що ви шкодуєте”5.
Через COVID-19 Центри контролю та профілактики захворювань наразі надають кілька детальних рекомендацій, які допоможуть людям впоратися з горем, наприклад створити та зберегти спогади про кохану людину й запропонувати родині та друзям зробити те ж саме.
На веб-сайті також пропонується взяти участь “у певній діяльності, важливій для вас і близької вам померлої людини, наприклад: посадіть дерево чи приготуйте улюблену страву”. Пошук способів вшанування людини, за якою ви сумуєте, може приносити певний спокій та полегшити біль, який ви відчуваєте6.
Виявляти шану нашим близьким за допомогою ведення сімейної історії
Якщо ви горюєте за другом чи членом сім’ї, то, щоб вшанувати його чи її, можна завантажити спогад на FamilySearch чи інший сайт сімейної історії. У FamilySearch інші можуть бачити спогади, які ви завантажуєте, і там ви можете зберігати фотографії, надруковані історії, відскановані документи і навіть записи голосу. В кожному випадку процес такий самий. Після завантаження спогаду обов’язково позначте його тегом. Тег ідентифікує людину в спогаді та прикріплює його до сторінки цієї людини в FamilySearch. Це полегшує пошук спогаду. Ви також можете скористатися опцією обміну Спогадами на вебсайті або в додатку, щоб поділитися спогадом у соціальних мережах або переслати його електронною поштою.
Дізнайтеся, як додавати спогади тут, або почніть зі створення вільного акаунту FamilySearch.
Знайти силу, щоб витерпіти
Горе може бути дуже болісним досвідом, і вам, можливо, доведеться поговорити з дипломованим фахівцем, щоб визначити свій наступний крок вперед. Фрази “поради, як впоратися з горем” та “поради, як впоратися з важкою втратою” є хорошими пошуковими термінами, які можна використовувати для пошуку допомоги в Інтернеті. Ви також можете спробувати зателефонувати у центри надання психологічної підтримки.
Сумуючи, не забувайте піклуватися про себе. Вашому тілу потрібен сон і фізичні вправи. Вашому розуму потрібне дружнє спілкування. Залишайтеся на зв’язку з друзями та сім’єю, а також продовжуйте займатися своїми хобі. Вам може здатися, що болючі емоції ніколи не зникнуть, але дослідження, історія та досвід мільйонів людей, які уже пережили подібне, можуть дати вам надію, що навіть найглибші рани зрештою загояться, а спогади про близьку вам людину можуть стати джерелом глибокої радості.
2 Steven Eastmond, “The Healing Power of Grief”, Ensign, Jan. 2014, 63, 64.
3 Цитовано в Dalton-Bradford, On Loss and Living Onward, 76.
4 Цитовано в Dalton Bradford, On Loss and Living Onward, 73.
5 “Coping with Grief”, American Society of Clinical Oncology, Mar. 2018, Cancer.Net. [full URL for hyperlink: https://www.cancer.net/coping-with-cancer/managing-emotions/grief-and-loss/coping-with-grief]
6 “Grief and Loss”, Centers for Disease Control and Prevention, cdc.gov. [full URL for hyperlink: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/daily-life-coping/stress-coping/grief-loss.html]
