Зв’язок через завіти: зміцнення вашої сім’ї

Моя 11-річна дочка терпеливо чекала, коли на екрані комп’ютера з’явиться відображення родинних зв’язків між нею і родичкою, за яку вона планувала охриститися в храмі наступного дня, 5 січня 2023 року. Це буде її перший раз, коли вона виконуватиме обряди у храмі. Моя донька була в захопленні від того, що йде в дім Господа і ще більше раділа думці про те, що вона візьме ім’я когось із своїх родичів.

Коли на екрані з’явилася схема родоводу, вона почала пальцем відслідковувати потрібну лінію. “О, це лінія дідуся! — верещала вона у повному захваті. — І дивись, а ось лінія прабабусі Джексон!”

Її палець продовжував рухатися лінією родоводу, доки не зупинився на особі, за яку її буде охрищено, — восьмиюрідну сестру. Хоч це і досить далека родичка, але це не мало значення. Між ними був родинний зв’язок, і наступного дня та родичка матиме можливість укласти завіт хрищення, а моя дочка буде повірницею. Коли таким самим чином ми відслідковували трьох інших родичок, вона з нетерпінням очікувала, щоб побачити, як вона пов’язана з кожною з цих жінок.

“Я впевнена, що завтра дідусь буде дуже щасливим”, — сказала вона радісно і з великою усмішкою. Її дідусь помер у грудні 2020 року, але моя дочка відчуває міцний зв’язок з ним, і виконання хрищень за членів його сім’ї у храмі зміцнить той зв’язок.

Для неї то був дивовижний момент — вперше піти до храму і відчути близькість сім’ї по той бік завіси. Вона запросила піти з нею до храму рідних братів і сестер, які жили не дуже далеко. То був день, який надовго залишиться в пам’яті приємними спогадами.

Завіти поєднують нас по обидва боки завіси

Готуючись до того дня у храмі, ми розмірковували над її власним хрищенням, пригадуючи, як вона уклала дорогоцінні завіти і отримала запрошення завжди пам’ятати Спасителя Ісуса Христа. Ми говорили про те, як її предки матимуть можливість укласти ті самі завіти і отримати те саме запрошення.

На квітневій генеральній конференції 2023 року старійшина Бенхамін Де Ойос, сімдесятник, сказав: “Пам’ятаймо, що сімейна історія — це більше, ніж просто пошук імен, дат і місць. Це єднання сімей і відчуття радості, яка приходить від надання їм обрядів євангелії”.

Формувати особисті зв’язки через завіти

Багато разів у моєму житті я відчувала, що слова старійшини Де Ойоса є істинними. Мій батько був наверненим до Церкви, і тому я знала, що з часом мені потрібно буде знайти багато імен і принести їх до храму.

В дитинстві я часто бувала на старому сімейному цвинтарі на пагорбах Східного Техасу, але тоді я мало задумувалася про ті візити. Коли я була молодою мамою, моя сім’я відвідувала той самий старий цвинтар щоразу, коли ми приїздили до моїх рідних у Техасі. Після поховання там моєї бабусі, а також інших родичів, яких я знала і любила з дитинства, відвідування цвинтаря стало більш зворушливим і хвилюючим досвідом.

Кожного разу, коли я приїжджаю до Техасу і відвідую цвинтар, є моменти, які я плекаю найбільше: це коли я знаходжу могили предків, за яких я виконала храмові обряди і уклала завіти в домі Господа. Коли я вперше відвідала цвинтар після виконання кількох сімейних обрядів, то відчула, ніби надгробки привертали особливу увагу, показуючи мені, хто є моїми предками, і люди, які там були поховані, стали для мене реальними. Потім я почала знаходити імена людей на цвинтарі, за яких ще не виконала роботу, і почала досліджувати ті імена, щоб дізнатися, чи була за них виконана робота.

Виконуючи цю роботу, я відчувала зв’язок, якого ніколи раніше не відчувала. Я відчувала присутність моїх предків поруч, і Святий Дух з великою силою перебував зі мною, коли у храмі я виконувала ті обряди і укладала ті завіти за них.

Я відчуваю, що коли я у храмі виконую роботу за членів своєї сім’ї, то знаходжу більше сили і завзяття з вірністю жити за своїми завітами. Мені подобається, як саме про це сказав старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму дванадцятьох, на квітневій генеральній конференції 2023 року: “Наші завіти дають нам силу залишатися на шляху завітів, оскільки наші стосунки з Ісусом Христом та Небесним Батьком змінюються. Ми пов’язані з Ними завітними узами”. Наші сім’ї пов’язані завітами, так само як і наші стосунки з нашим Спасителем і нашим Небесним Батьком.

Сила завітів може зміцнити сімейні стосунки

Сила завітів відчувається не лише по обидва боки завіси, але й може зміцнювати стосунки в наших земних сім’ях. Коли ми укладаємо вічні завіти, ці стосунки можуть набути сенсу і сили, на які ми можемо покладатися щодня.

У 2023 році під час навчання провідників з храмової та сімейно-історичної роботи старійшина Кевін С. Гамільтон, сімдесятник, говорив про те, що ми не самотні, коли знаходимося на шляху завітів.

“Коли я думаю про символічний образ шляху завітів, я уявляю Спасителя, Який перебуває поруч з нами, поєднаний з нами, ідучи з нами тим шляхом крізь усі злети і падіння та всі випробування життя. Він зовсім поруч”. Така допомога від Спасителя також допомагає нашим сімейним стосункам і зміцнює наші сімейні узи.

На жовтневій генеральній конференції 2022 року старійшина Герріт В. Гонг, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав, що вислів “щасливо і назавжди” стосується не лише казок. Він додав, що “справжня тривала радість і вічність з тими, кого ми любимо, — це і є сама суть Божого плану щастя. Його з любов’ю приготовлений шлях може зробити нашу вічну подорож щасливою й нескінченною”.

Я відчувала ту радість, коли особисто брала участь у сімейно-історичній роботі, і ще більшу радість, коли долучалася зі своєю сім’єю. Ми з моєю 12-річною донькою досі плекаємо ті моменти, коли знаходимо імена членів сім’ї, які ми можемо взяти з собою до храму, і з трепетним передчуттям шукаємо наші з ними родинні зв’язки. Я впевнена, що не лише її дідусь усміхається з небес, а цілі сонми членів сім’ї усміхаються — ті, з ким ми знову возз’єднаємося.