Святкування великодня в Україні

Великдень в Україні - це особливе свято, яке має велике значення для українського народу та є одним з найбільш урочистих і важливих християнських свят.

Український Великдень, як і в інших православних країнах, святкують за Юліанським календарем, тож дата його відзначення може відрізнятися від Західної Пасхи, яка визначається за Григоріанським календарем.

Як українці готуються до святкування Великодня

Українці починають готуватись до Великодня за кілька тижнів до самого свята. Готування до Великодня - це не лише підготовка страв та прикрас, але й важливий етап релігійних підготовок та виконання традиційних обрядів.

Великий піст

Великий піст, також відомий як Великий Піст або Великий Пост, є одним з найважливіших періодів в релігійному календарі для православних та греко-католицьких християн в Україні. Цей період передує святкуванню Великодня і має значний духовний і релігійний вимір.

Великий піст триває приблизно 40 днів до Великодня. Цей період символізує 40-денне відвідування Ісусом Христом пустелі перед Його грядущим служінням.

У Великий піст віруючі приймають відмову від м'яса, як символу покаяння та самоочищення. Замість цього вони споживають рослинні продукти та відмовляються від розкішних та важких страв.

Під час Великого псту віруючі зосереджуються на духовних практиках, таких як молитва, покаяння і відданість.
Великий піст вважається часом духовного відродження та покаяння. Віруючі прагнуть очистити свої душі та підготувати свої серця для святкування Великодня, дня воскресіння Христового.

В останній тиждень перед Великоднем віруючі дотримуються найсуворішого посту.
Особливо великого значення набувають останні три дні перед Великоднем, коли віруючі звертаються до молитви та покаяння, готуючись до воскресіння Христового.

Вербна неділя

Вербна неділяб також відома як Пальмова неділя у деяких християнських традиціях - це одне з найважливіших релігійних свят для православних та греко-католицьких християн, яке відзначається у неділю перед Великоднем. Це свято відзначає прихід Ісуса Христа до Єрусалиму, коли Його зустрічали з вітаннями, аби він очистив храм від торговців.

Під час Вербної неділі в церквах проводяться особливі богослужіння, під час яких віруючі несуть вербові гілки, що символізують перемогу та нове життя. Ці гілочки піддаються освяченню, а після служби люди забирають їх додому, де вони є символом благословення та захисту від лиха.

Поза церковними богослужіннями, Вербна неділя також вважається часом для спільного часу з родиною та друзями

Чистий четвер

Чистий четвер, також відомий як Великий четвер, є одним з центральних днів Великого тижня у християнському календарі, що передує Великодню. Цей день має особливе духовне значення і пов'язаний зі спомином останньої вечері Ісуса Христа зі своїми учнями.

У цей день відбувається особлива богослужба, під час якої віряни пригадують події останньої вечері, коли Ісус Христос встановив Святе Причастя і поставив приклад послужливості через миттєве миття ноги. Цей обряд є символом послужливості та покори, коли священик миє ноги вірянам, щоб показати приклад Христа.

Чистий четвер також відзначається підготовкою вірян до святкування Великодня. Це час для покаяння, молитви та очищення душі перед найбільшим християнським святом. В цей день віряни дотримуються посту та звертаються до молитви, щоб зміцнити свою віру та готувати свої серця до воскресіння Христового.

Чистий четвер є часом великої духовної рефлексії та підготовки до величного свята Воскресіння. Він нагадує вірянам про цінність послужливості та покори, а також про необхідність внутрішньої очистки перед зустріччю з духовним відродженням.

Страсна п'ятниця

Страсна П'ятниця відзначається у переддень Великодня, має глибоке духовне значення та насичена символікою.

Основна подія, що відзначається у Страсну П'ятницю, - це розп'яття Ісуса Христа на Хресті та Його смерть за гріхи людей. Це свято є часом великої траурної сумнівності та внутрішньої роздумів перед найбільшою жертвою, зробленою Христом за спасіння світу.

У цей день церковні обряди мають особливу траурну та стриману атмосферу. Віряни згадують страждання Ісуса Христа, моляться та виражають покаяння за свої гріхи. У деяких християнських традиціях проводяться великі обряди, такі як Крестний хід або поклоніння Хресту.

Страсна П'ятниця є часом підготовки до Великодня, коли віряни пам'ятають про величезну жертву Христа та відчувають силу Його любові та милосердя. Це свято нагадує нам про цінність життя, прощення та надію на вічне спасіння.

Великодня субота

Великодня Субота є днем, коли віряни готуються до святкування Великодня - найважливішого християнського свята, яке символізує Воскресіння Ісуса Христа з мертвих. Цей день є періодом очікування, радості та підготовки до урочистих обрядів Великодня.

Великодня Субота - це час для прибирання та приготування до святкування Великодня. Віряни прикрашають свої оселі, готують традиційні страви , щоб зустріти свято вдома з родиною.

У цей день в церквах проводяться урочисті служби, під час яких віряни приносять свої молитви та подяки Богу за Його милість та благословення. Також відбувається освячення пасок та інших святкових страв.

Писанки

Писанки - це традиційні українські різьблені або фарбовані яйця, які мають велике символічне значення у народній культурі та релігійних обрядах. Ці красиво прикрашені яйця є не лише символом приходу весни, але і втіленням віри, надії та нового життя.

Писанки мають глибоку символіку. Різноманітні орнаменти, геометричні фігури та рослинні мотиви на них несуть певні значення, які пов'язані з природою, віруваннями та традиціями. Наприклад, сонце, зорі, хрести та птахи є поширеними мотивами, які символізують життя, світло та відродження.

Виготовлення писанок - це складний процес, який вимагає вміння та терпіння. Традиційно писанки виготовлялися шляхом воскового витягування, коли воск наносився на яйце за допомогою писачка, а потім яйце фарбувалося в різні кольори. Після закінчення фарбування воск знімався, розкриваючи яскраві візерунки.

Виготовлення писанок - це традиційне ремесло, яке передається від покоління до покоління. Вони є важливою частиною української культури та спадщиною, яка допомагає зберегти національні традиції та ідентичність.

Крашанки

Крашанки - це ще один вид українських пасхальних яєць, які, на відміну від писанок, мають однотонне забарвлення. Вони традиційно фарбуються в натуральних кольорах, таких як червоний, жовтий, зелений, а також можуть мати візерунки, намальовані воском.

Крашанки також мають глибоке символічне значення. Червоний колір, наприклад, може символізувати кров Христа, або відродження життя весною. Жовтий колір може відображати сонячне світло, що символізує віру та надію.

Крашанки фарбуються за допомогою варення у натуральних барвниках, таких як цибулина шкірка, куркума, лукова шкірка, чаї, ягоди або овочі. Яйця кип'ятяться разом з барвниками, що дозволяє їм набрати відповідне забарвлення.

Сучасні крашанки можуть бути фарбованими різними техніками, використовуючи як натуральні, так і штучні барвники. Вони можуть мати різні візерунки, орнаменти або навіть нанесені зображення.

Крашанки разом із писанками є важливим елементом української пасхальної традиції, які відображають вірування, культурні цінності та багатовікову історію народу.

Паска

Паска, традиційний великодній хліб, увійшовши в життя людей як символ відродження та спільноти, залишається не лише стравою, а й важливою складовою культурного надбання. З великою глибиною символізму та багатою історією, паска набуває нового життя кожного року, як втілення віри в божественне воскресіння.

Паска для українців - це не лише смачний великодній десерт, а й важливий символ відродження та віри. Її кругла форма відображає безкінечність життя, а оздоблення на поверхні - візерунки та релігійні символи, які нагадують про велич та торжество Воскресіння Христового.

Готування паски в Україні - це особливий ритуал, що об'єднує сім'ю та спільноту. Вона готується з найкращих інгредієнтів з дотриманням старовинних рецептів, передаючи знання та традиції від покоління до покоління.

Великодня ніч

Ніч перед Великоднем в Україні - це час, коли віряни відзначають найважливіше свято християнства - Воскресіння Ісуса Христа з мертвих.

Українські християни відзначають Великодню ніч проведенням пасхальних богослужінь, які називаються вігіліями. Вони розпочинаються пізно ввечері і тривають до самого світанку, коли відбувається освячення пасок та інших пасхальних символів.

Під час пасхальних вігілій в церквах запалюються свічки, які символізують світло Христа, що приходить у світ, перемагаючи темряву.

Після закінчення пасхальних вігілій віряни виходять з церкви з освяченими пасками, ковбасами, яйцями та іншими стравами, які призначені для святкування Великодня. Ці продукти вважаються святими та благословленими.

Великдень

Після церковних обрядів родини збираються на святковий сніданок, де подаються освячені страви та пасхальні страви. Святковий сніданок - це час спільної радості та єднання сім'ї вшановуючи Христа.

Після сніданку родини зазвичай виконують обряд "христосування" та "розмовляння" з освяченим. Це означає, що всі члени родини обмінюються привітаннями та благословеннями, вітаючи один одного з Великоднем.
У Великдень традиційно люди зустрічають один одного зі словами "Христос воскрес!" та відповідають "Воістину воскрес!". Це вітання є виявом радості та віри у Воскресіння Христове.

У Великодень люди також часто відвідують родичів та друзів, щоб разом відзначити свято, поділитися радістю та відзначити традиції.

Українські традиції святкування Великодня беруть свій початок з давніх часів та передаються з покоління в покоління вже багато столітть. Запишіть свої Великодні традиції у FamilySearch memory app.